ВРП застосовує явно недостатньо суворі дисциплінарні стягнення щодо серйозних порушень закону суддями

ВРП толерує систематичне вчинення суддями однакових проступків через призначення занизьких дисциплінарних стягнень, що не стимулює суддів до запобігання порушень законів, за які вже неодноразово притягалися до відповідальності інші судді.

Іншим проблемним моментом під час розгляду дисциплінарних справ для ВРП є призначення очевидно занизьких дисциплінарних стягнень суддям у випадку вчинення ними дисциплінарних проступків, за які ВРП вже багаторазово карала інших суддів.

Призначення ВРП занизьких дисциплінарних стягнень не створює стримуючого ефекту і, щобільше, може навіть заохочувати суддю свідомо вчиняти дисциплінарний проступок (в тому числі й з метою отримання якихось неправомірних вигод) з розрахунком на те, що він не понесе дійсної відповідальності зі стягненням належного ступеня суворості.

Ми  виділили декілька випадків, коли вже “нова” ВРП призначала очевидно неадекватно низькі дисциплінарні санкції для суддів:

ВРП призначила найменш суворе стягнення судді Пташинському, який масово звільняє від відповідальності п’яних водіїв

Відповідальні: Бокова Ю.В., Бондаренко Т.З., Бурлаков С.Ю., Кваша О.О., Ковбій О.В., Котелевець А.В., Попікова О.В., Саліхов В.В., Сасевич О.М.

Першим прикладом цього є рішення Вищої ради правосуддя від 16.01.2024: за обставинами справи суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А. затягнув розгляд понад 10 справ про адміністративні правопорушення, що призвело до уникнення правопорушниками відповідальності.Дисциплінарна палата призначила судді Пташинському І.А. дисциплінарне стягнення у виді догани з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця. Натомість переглядаючи це рішення у повному складі Вища рада правосуддя понизила стягнення до “попередження” — тобто найменш суворого з тих, що передбачені для судді Законом України “Про судоустрій і статус суддів”. ВРП при цьому не врахувала, що випадки звільнення суддями правопорушників від адміністративної відповідальності через різного роду “схеми” (затягування з метою спливу строків для притягнення до відповідальності, передача на поруки трудовому колективу тощо) є однією з найбільш численних категорій справ, де суддів притягують до дисциплінарної відповідальності. Тобто в цих справах судді, як правило, вчиняють дисциплінарні проступки розуміючи, що потенційно їх можуть притягнути до відповідальності, враховуючи попередню практику ВРП.

ВРП пробачила неетичну поведінку у судовому засіданні судді Притулі

Відповідальні: Саліхов В.В., Бурлаков С.Ю., Мельник О.П., Ковбій О.В.

Іншим подібним прикладом є накладення Вищою радою правосуддя 03.04.2024 стягнення у виді попередження на суддю Шевченківського районного суду міста Києва Притулу Н.Г. За обставинами справи суддя спершу розглядала цивільну справу три з половиною роки, а після цього влаштувала у судовому засіданні неспровоковану істерику, кричала і проявляла неповагу до позивача, що могло свідчити про бажання судді штучно створити підстави для самовідводу, який сама ж надалі і задовольнила, фактично самоусунувшись від розгляду справи. При цьому ухвалу про самовідвід суддя готувала понад рік. Попри такі порушення зі сторони судді ВРП побачила порушення лише в тому, що суддя несвоєчасно надіслала свою ухвалу до реєстру — тоді як “закрила очі” на справді грубі порушення, а саме щодо неетичної поведінки і порушення правил відводу. Це дало можливість ВРП дійти висновку, що пропорційним і належним стягненням судді буде попередження.

ВРП толерує корупційні практики у дисциплінарній справі голови Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А.

Відповідальні: Сасевич О.М. (доповідач), Плахтій І.Б., Котелевець А.В.

Також прикладом призначення ВРП очевидно невідповідного дисциплінарного стягнення стала дисциплінарна справа щодо голови Полтавського апеляційного суду Гальонкіна С.А., якого ВРП притягнула до дисциплінарної відповідальності. НАБУ зафіксувала розмову судді з іншим суддями, під час якої обговорювались способи вплинути на рішення судді, відрядженого до Полтави з іншого суду.

Попри резонанс, який отримала ця справа, і очевидно негідну поведінку судді Гальонкіна, Дисциплінарна палата ВРП вирішила обмежитись дисциплінарним стягненням у виді суворої догани — з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом трьох місяців (“за” – Плахтій І.Б., Котелевець А.В.; “проти” – Кандзюба О.В., Лук’янов Д.В.). При цьому варто відзначити, що двоє членів ВРП у складі дисциплінарної палати виступали за звільнення Гальонкіна, проте цього виявилось недостатньо для ухвалення такого рішення.

В результаті голова апеляційного суду за спробу впливу на іншого суддю обмежився несуттєвими для нього фінансовими втратами. Призначення такого стягнення є очевидно невідповідним, адже створює враження того, що спроба впливу голови суду на суддю іншого суду не настільки вже значний проступок, що буде лише заохочувати недоброчесних суддів, зокрема й на адміністративних посадах, у спробах тиснути на своїх колег.

AriseHealth logoOE logoToogether logoToogether logo
Дослідження виконано за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Погляди та позиції, викладені у даному дослідженні, не обов'язково відображують позицію Міністерства закордонних справ Німеччини.